Про це йдеться у новому звіті британської розвідки станом на 7 жовтня.
Як зазначають розвідники, 1 жовтня 2023 року дрони атакували Сочі, внаслідок чого місце посадки вертольотів на аеродромі.
Попередня атака безпілотників, 20 вересня, спровокувала сильну пожежу на нафтосховищі поблизу аеропорту.
«Сочі є популярним місцем відпочинку, яке тісно пов’язане з президентом Росії Володимиром Путіним, і служить літньою базою для багатьох представників російської еліти», — зазначає розвідка.
У розвідці зауважують, що удари по Сочі є прикладом того, що війна безпосередньо впливає на росіян, які знаходяться далеко від українського кордону.
Додамо, що російські окупанти потерпають від так званого «дружнього вогню». Про це пише український журналіст Кирило Данильченко
«Як на мене, найкраще фото минулого тижня – український дрон знімає уламки Су-35С, збитого дружнім вогнем на південь від Токмака.
Пілот двохсотий. Щонайменше 3,5 млн доларів на навчання закопано в землю, бо російська ППО і сама не літає, і іншим не дає.
Отакий незаперечний факт: на вістрі зусиль українського наступу, де в противника працюють десятки батарей ППО та РЕБ, росіяни не можуть створити зону, стерильну від наших БпЛА.
Це загалом чудово – локація трохи на північ від Новомиколаївки. Від лінії фронту пристойна відстань – 39 км, оперативний тил. І страшна російська РЕБ і “Панцирі” ешелонами не можуть зупинити наші очі.
А міг би й містер “Хаймарс” обкашляти слідчих і офіцерів, які збирали тіло пілота.
Утім це лірика. А нижче от математика.
Згідно з відкритими джерелами, цей літак уже 26-й від початку вторгнення в Україну, збитий дружнім вогнем чи втрачений в небойовій ситуації. Поміж іншого, були 8 МіГ-31, один Су-30 і 10 фронтових бомбардувальників Су-24/34.
І отепер Су-35С. Той самий, яким росіяни планували здобувати перевагу над НАТО.
Найновіші машини, тільки МіГ-31 – це 240 мільйонів доларів у суху землю.
Із пілотами настріляли на мільярди.
Власними ракетами, якими сподіваються повернути Альянс до 1994 року.
І саме тут головна перемога.
Російські ВПС не можуть безпечно працювати над власними порядками. Після 19 місяців війни!
У своєму оперативному тилу їх збиває рідний С-300 – у майже полігонній ситуації, коли не заглушено зв’язок, не забито перешкодами РЛС, коли вони стріляють із глибини.
Це не оператори ПЗРК, не миттєва реакція розрахунку – ціль вели на радарі, підсвічували до останнього РПН. І вбили свого.
Очевидна болісна для агресора річ – у Москви не працює система свій – чужий, яку успішно запустив СРСР у гарячі 80-ті
